Міхал Шьмєляк - Вники

утворював не дуже рівну доріжку, яка зникала під чілкою.

Також у нього боліли ребра, особливо зламані, розбиті пальці та розбитий ніс. Перед тим, як

відвідати дядька, він зайшов до "Жабки"61 купити пляшку води, а перед магазином його зустрів місцевий

безхатько, п'яничка і хуліган у всіх сенсах цього слова, який вихвалявся всіма атрибутами своєї професії, тобто від нього несло. як від калюжі сечі, обличчя було таким же забороненим, як і нацистська ідеологія, а в

його п’яних очах було витатуйоване бажання горілки. Він глянув на Косму і замість того, щоб попросити

звичайну грошову допомогу, поплескав його по плечу.

– Пане директоре, сподіваюся, що той інший виглядає гірше.

– Їх було кілька, — відповів Косма.

– Молоток. – чоловік знову поплескав його по плечу. – Не знаю, хто тобі так влаштував, але якщо ти

знаєш чоловіка, я можу йому влаштувати подібний відпочинок за рахунок енефзету62.

Косма був зворушений цією несподіваною добротою і дав п'яничці цілі п'ятдесят злотих. З роздумів

його вирвав голос дядька.

– Його вбили?

– Так.

– Бідний хлопець.

Косма дивився дядькові прямо в очі і все ще думав, що йому робити. Час у лікарні був для нього

великою внутрішньою боротьбою. Вступити з дядьком в контри і розповісти йому все, що він знає, чи

залишити це при собі та почати власне розслідування з Казімєжем Барщиком?

Чи була перед ним звичайна людина, не замішана в жодних інтригах, яка не підозрювала про

злочини, скоєні Пьотром Дембіцьким, чи дядько був розважливим виродком, який знав усе і підтримував

виродка та вбивцю?

– Габрисю, дякую тобі за все. Справді, якби не ти, вся ця неприємна ситуація тривала б вічно. Нині, коли Католицька Церква постійно знаходиться під обстрілом критики, і напади на священиків увійшли в

моду, це може завдати нам багато клопоту. Добре, що хтось закінчив це, добре, що це був ти.

Красиво він це представив, без сумніву. Те, що селяни без жодного милосердя вбивали священиків, які мали щось на совісті, могло викликати неабияку бурю. І це викликало б галас, це було певно, бо хоч уся

справа була заметена під килимом церковно-поліційних домовленостей, Казімєж Барщик уже гострив зуби

на всю цю історію.

– Що з ними буде? – запитав Косма.

– З Вниками?

– Так.

– Костел закрили, осквернене злочином місце треба знову освятити, так що це сталося ніби само

собою, за наказом зверху. Парафія буде включена до Старої Кам'яниці.

– Розумію.

– Габрисю, ти не годишся для поліції, — сказав єпископ після хвилини мовчання. – Ти занадто

хороший для цієї роботи, це одне, і ти занадто чутливий, це друге. Ці коменданти та інспектори багато

кричать, вимагають багато паперів, навіщо це тобі?

Що ж, тут йому довелося з дядьком погодитися.

– Я створив для тебе спеціальну посаду тут, у себе. Мені потрібен слідчий, який міг би виконувати

роль і поліцейського, і священика.

– Я поліцейський.

– А колись ти був майже священиком. Твої заробітки тебе задовільнять, не переживай.

– Так. Але я поліцейський, мені це подобається.

– Я думав, ти маєш стати детективом, таким, з ліцензією.

– Дядьку, у Польщі детективна ліцензія нічого не дає.

61

Мережа дуже дешевих магазинів з продовольчими товарами. Хтось казав, що вони вже з'явилися і

у нас.

62

NFZ (польською читається як "енефзет") – Національний Фонд Здоров'я.

145

– Нічого?

– Абсолютно. Можна обійтися без неї.

– Тоді нам треба подумати, як зробити з тебе поліцейського тут у нас. Якщо в поліції може бути

капелан, то, мабуть, і в єпархії може бути поліцейський.

– Не може.

Єпископ Маріан Кавецький поблажливо посміхнувся, можливо, Бог діяв на землі таємничим чином, але Католицька Церква діяла дуже очевидно.

– Є справа, Габрисю. Так ось, саме для тебе, яку треба розв’язати.

– Дядьку, я, як бачите, ще не оговтався від попередньої.

Косма показав на шви, пов’язку на носі й на очі, які сьогодні вранці набрали глибокого жовтого

кольору.

Дядько оглянув його уважно, ніби щойно помітив його стан. Він повільно кивнув, але через деякий

час оживився і спокійно сказав:

– Ну, відпочити тобі обов’язково треба. Де тобі більше подобається, в горах чи на морі? У нас є такі

реабілітаційні центри, про тебе подбають найкращі фахівці. Потрібно відпочити і відновити сили. Мій водій

тебе відвезе.

– Дядько…

– Бо знаєш, Габрисю, – продовжив єпископ, – сталася абсолютно несподівана подія: Ісус Христос

з’явився в маленькому селі в Бещадах.

– Мабуть, це робота не для мене.

– Нібито і ні. Теоретично, ні. Але, знаєш, одночасно з появою там сталося вбивство. І ось це

проблема. Бо тут, з одного боку, нібито Христос приходить, а з іншого боку – труп.

Косма сердито глянув на нього. Останнє пришестя Христа мало не вбило його.

– Труп під час пришестя? – запитав він через деякий час.

– Ну, сам бачиш, що це дивно. Ти відпочинеш і поїдеш перевірити, все вже готово.

Косма голосно зітхнув на знак покори, але всередині так злобно посміхнувся, що всім негідникам