Доктор Фаустус

293. «Шістка» — група французьких композиторів-новаторів, до якої входили Артур Онеггер (1892-1955), Маріус Мійо (1892-1974), Франсіс Пуленк (1899-1963), Жорж Орік (1899-1986), Жермен Тайфер і Луї Дюре.

294. Пілоті Карл (1826-1886) і Макарт Ганс (1840-1884) — німецькі живописці еклектично-епігонського стилю.

295. Ленбах Франц (1836-1904) — німецький живописець-портретист, наслідував техніку старих майстрів.

296. Беріо Шарль Огюст (1802-1870) — бельгійський скрипаль і композитор.

297. В'єтан Анрі (1820-1881) — французький скрипаль і композитор.

298. Венявський Генріх (1835-1880) — польський скрипаль і композитор. Всі троє писали музику для скрипки.

299. Ланнер Йозеф (1801-1843) — австрійський композитор, один із майстрів віденського вальсу.

300. Штраус Йоганн-молодший (1825-1899) — австрійський композитор, «король» віденського вальсу.

301. Філіна — персонаж із роману Гете «Літа науки Вільгельма Майстера».

302. Наш олімпієць — Гете.

303. Ріеті Вітторіо — італійський композитор, який жив у США. Писав балетну музику для трупи Дягілєва.

304. «Дафніс і Хлоя» — балет Моріса Равеля за мотивами однойменного давньогрецького роману Лонга.

305. «Jeux» («Забавки») — балет Клода Дебюссі, написаний для трупи Дягілєва.

306. Скарлатті Алессандро (1659-1725) — видатний італійський композитор, відіграв важливу роль у становленні жанру опери.

307. Чімароза Доменіко (1749-1801) — італійський композитор, автор численних опер, дуже популярних наприкінці XVIII й на початку XIX ст.

308. Обераммергау — село у Верхній Баварії, де за середньовічною традицією на Страсному тижні здійснювалася постановка євангельських Страстей Господніх.

309. Бюлов Ганс Гвідо фон (1830-1894) — німецький піаніст і диригент, в 70-80 рр. був близький до Ліста і Вагнера.

310. Кайнц Йозеф (1858-1899) — австрійський актор.

311. Знов Десята? — Мається на увазі Десята симфонія Малера.

312. ...майже ідентичний високоромантичній темі концерту в останньому пасажі...— Мається на увазі концерт для скрипки з оркестром Йоганнеса Брамса.

313. ...ми... вже й підійшли до справи, в якій ти можеш зробити мені дуже велику послугу.— В «Історії «Доктора Фаустуса» (розділ IV) Т. Манн каже, що цей діалог Адріана з приятелем і вся сюжетна ситуація, «трикутник Адріан — Марі Годо — Руді Швердтфегер... в очах самого Леверкюна — ремінісценції з Шекспіра, цитування сонетів, які Адріан завжди тримає при собі і «сюжет» яких, тобто взаємини між поетом, коханою і другом, а також мотив зрадливого сватання, зустрічаються в багатьох шекспірівських драмах». Т Манн зазначає також, що низка фраз, які він вклав у цьому розділі в уста Адріана, є парафразами або й прямими цитуваннями комедій Шекспіра «Два веронці», «Як вам це сподобається» і «Багато галасу з нічого».

314. Такі тепер приятелі — дослівний вираз із комедії Шекспіра «Два веронці», а попередня фраза-скарга Леверкюна: ...кому ж іще можна довіритись, коли твоя права рука підіймається на тебе — майже дослівно повторює вірші із цієї ж комедії.

315. ...Гегелеву критику Канта...— Мається на увазі критика, якій Гегель піддав Кантове заперечення онтологічного доказу існування Бога. Як філософ об'єктивного ідеалізму, Гегель відкинув докази Канта, виходячи з постулату тотожності мислення і буття.

316. Неможливе, але вдячне (для виконання).— Тут Т. Манн цитує Шенберга, який у розмові з ним так висловився про своє тріо («Історія «Доктора Фаустуса», розділ XIV).

317. Гріневей Кет (1846-1900) — англійська художниця і письменниця, одна з перших серед ілюстраторів дитячих книжок почала супроводжувати малюнки своїми текстами.

318. Один лиш песик до кінця...— Вірші з дитячої книжки, якою, за словами Т. Манна, він зачитувався у дитинстві, але забув її назву й автора.

319. Я уклінно вас вітаю...— Вірші з тієї ж забутої дитячої книжки.

320. Арієль — в драмі Шекспіра «Буря» хлопчик добрий дух, який прислуговує чарівникові Просперо.

321. То були дивні молитви...— Про ці молитви в «Історії «Доктора Фаустуса» говориться: «Для вечірніх молитов Ехо, походження яких нікому не відоме, я використав притчі із «Повчань Фрайданка» (XIII ст.), яким надав форми молитов, переробивши в них третій і четвертий рядки» (розділ XIV).