Читаем Бот полностью

На частку секунди Ральфова свідомість згорнулася клубком. Нейрохімік відгородився стіною від решти присутніх. Він не міг уявити, що ефемерне, безтілесне створіння зайшло аж так далеко. Хай якою справжньою здається та істота, вона існує відособлено від реального світу. Канадець не міг повірити, що вередливий джин, випущений з мізків дванадцятирічних хлопчаків, який чманіє від яскравих картинок, зміг самотужки відшукати, де можна дістати альдостерон. Це виходило далеко за межі раціонального розуму вченого. Відтак, будучи невигадливим науковцем, Ральф учинив як завжди: вхопився за найпростішу ідею, що валялась під ногами. Боти не дізнались про гормон, ботам про нього розказали. Відповідно, їм не було потреби домовлятись. Хтось дістав їм альдостерон. Та наступної миті нейрохімік відхрестився від такого майже блюзнірського припущення. Хто на таке здатен? І навіщо? Маячня. Така гіпотеза виглядала ще більш нездійсненною.

— От і ми спробуємо з ними домовитися, — блиснувши очима, українець перевів палець на екран: — Якщо психоістота піде на контакт, ми використаємо її, щоби спокійно, без кровопролиття, завести ботів до ясел.

— Ага, — скорчив саркастичну міну Ріно, — звісно. Якщо страуса лякати з частотою 50 Гц, його можна використовувати як відбійний молоток.

— Це цікаво… і сміливо, але… я не знаю, — Ральф покосився на південноафриканця. Номінально лишаючись керівником проекту, канадець мовчазно випрошував згоду на проведення такої операції у ґевала.

Несподівано для всіх Хедхантер поступився:

— Як хочете. Я теж не знаю. Але в пустелю більше не полізу. Я краще вмочу свої яйця в ацетон і підпалю їх. Це точно. І негритосів своїх не пущу… Чи то пак негритоса, — похмуро додав здоровань, згадавши, що з усієї його ватаги живим лишився тільки Ґотто.

— Можна спробувати, — присоромлений безцеремонністю Ріно, пробурмотів Ральф.

— Агов, народ! — спробувала противитися Лаура Дюпре. — Ви тут пригадуєте якісь листи від інформаторів, а я хочу нагадати вам дещо інше. По-моєму, дехто забув, як минулої суботи драпав від ботів по пустелі аж гай шумів. І тепер ви хочете покликати цих монстрів сюди? Та ви при своєму розумі, люди?

— У нас немає вибору, — додав металу в голосі Тимур. — Ні я, ні Ріно, ні будь-хто з вас не погодиться знову добровільно виткнутися в пустелю. Ситуація патова. Ми не можемо просто сидіти і чекати. Вони не помруть самі по собі. І не відпустять нас по-доброму.

Крапку в нетривалій суперечці поставила психоістота:

ЩЕ ДАВАЙ ЩЕ НОВІ КАРТИНКИ

— Бачиш? Ми зможемо — змо-же-мо! — нею маніпулювати, — в ту мить Тимур справді вірив у те, що казав. Підкреслено хруснувши пальцями, він пробігся по клавіатурі:

Більше нічого тобі не показуватиму…

ЧОМУ?

Тому що я так захотів.

— Якось не вельми дипломатично, — зауважив Ральф.

Тимур відмахнувся і прикипів до монітора. Серце тріпотало аж у роті, під язиком. Він мимоволі вистукував нігтем по столу.

Хвилину воно не відповідало. Хлопець очікував бурхливої реакції, вибуху люті чи чогось подібного, натомість фраза, що надійшла у відповідь, розчарувала. Вона була радше ображеною:

ХОРТ ТАК НЕ РОБИВ ДУЖЕ ПОГАНО ТИМУРЕ ПОГАНО ПОГАНО

І майже відразу за тим:

ЧОГО ТИ ХОЧЕШ?

Воно поводилось достоту як наркоман. Лаура стомлено потерла пальцями скроні:

— Хочеться вірити, ніби ви усвідомлюєте, що робите, але… по-моєму, ми робимо велику дурницю. Вони прийдуть сюди, відтрахають нас, заберуть гормон і будуть сидіти, як у кіно, і дивитись ці довбані романтичні картинки. Тільки без попкорну.

Ніхто не послухав француженку.

Приведи ботів до лабораторій. Я показуватиму малюнки тільки тим, які прийдуть з пустелі. Приведи їх сьогодні.

Знову затяжна пауза. Після неї на екрані літера за літерою почав випливати текст:

ГАРАЗД ДОМОВИЛИСЬ БОТИ БУДУТЬ БІЛЯ ЛАБОРАТОРІЇ СЬОГОДНІ ВНОЧІ АЛЕ ЯКЩО ТИ ОБМАНЮЄШ ЛЮДИ ПОМРУТЬ БАГАТО ЛЮДЕЙ ДУЖЕ БАГАТО ЛЮДЕЙ ТИМУРЕ ІСТОТА ПОВЕДЕ БОТІВ У ВЕЛИКІ МІСТА

У ТЕ МІСЦЕ ЯКЕ НАЗИВАЄТЕ БОЛІВІЄЮ

— Схоже, ти його зачепив. Прорвало, як дамбу, — замислено проказав Алан.

Втім, щось було негаразд. Українець перечитав незграбний англійський текст. Якась деталь не давала спокою. Все вийшло надто легко. По-дитячому просто. Виникало відчуття, наче істота чула все, про що йшлося у залі, і відписала саме те, чого від неї очікували. То була дивна гра, от тільки Тимур не розумів, за чиїми правилами вони грають.

Найбільше бентежила фраза «У те місце, яке ви називаєте Болівією». Ви називаєте Болівією. Щось у ній було не так. Звідки боти знають, що саме ми називаємо Болівією?..

Хоча — яка різниця? Боти прийдуть. Зрештою, саме цього він і хотів.

— Ну от і все. Час готуватися до нашестя гостей, — хлопець повернувся обличчям до присутніх. Спробував посміхнутися, однак посмішка зачахла, не народившись. В очах, що дивились на нього, проступав підспудний переляк. — Сподіваюсь, у нас усе вийде.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Утес чайки
Утес чайки

В МИРЕ ПРОДАНО БОЛЕЕ 30 МИЛЛИОНОВ ЭКЗЕМПЛЯРОВ КНИГ ШАРЛОТТЫ ЛИНК.НАЦИОНАЛЬНЫЙ БЕСТСЕЛЛЕР ГЕРМАНИИ № 1.Шарлотта Линк – самый успешный современный автор Германии. Все ее книги, переведенные почти на 30 языков, стали национальными и международными бестселлерами. В 1999–2023 гг. снято более двух десятков фильмов и сериалов по мотивам ее романов.Несколько пропавших девушек, мертвое тело у горных болот – и ни единого следа… Этот роман – беспощадный, коварный, загадочный – продолжение мирового бестселлера Шарлотты Линк «Обманутая».Тело 14-летней Саскии Моррис, бесследно исчезнувшей год назад на севере Англии, обнаружено на пустоши у горных болот. Вскоре после этого пропадает еще одна девушка, по имени Амели. Полиция Скарборо поднята по тревоге. Что это – дело рук одного и того же серийного преступника? Становится известно еще об одном исчезновении девушки, еще раньше, – ее так и не нашли. СМИ тут же заговорили об Убийце с пустошей, что усилило давление на полицейских.Сержант Кейт Линвилл из Скотланд-Ярда также находится в этом районе, но не по службе – пытается продать дом своих родителей. Случайно она знакомится с отчаявшейся семьей Амели – и, не в силах остаться в стороне, начинает независимое расследование. Но Кейт еще не представляет, с какой жутью ей предстоит столкнуться. Под угрозой ее рассудок – и сама жизнь…«Линк вновь позволяет нам заглянуть глубоко в человеческие бездны». – Kronen Zeitung«И снова настоящий восторг из-под пера королевы криминального жанра Шарлотты Линк». – Hannoversche Allgemeine Zeitung«Шарлотта Линк – одна из немногих мировых литературных звезд из Германии». – Berliner Zeitung«Отличный, коварный, глубокий, сложный роман». – Brigitte«Шарлотте Линк снова удалось выстроить очень сложную, но связную историю, которая едва ли может быть превзойдена по уровню напряжения». – Hamburger Morgenpost«Королева саспенса». – BUNTE«Потрясающий тембр авторского голоса Линк одновременно чарует и заставляет стыть кровь». – The New York Times«Пробирает до дрожи». – People«Одна из лучших писательниц нашего времени». – Journal für die Frau«Мощные психологические хитросплетения». – Focus

Шарлотта Линк

Детективы / Триллер
Агент на месте
Агент на месте

Вернувшись на свою первую миссию в ЦРУ, придворный Джентри получает то, что кажется простым контрактом: группа эмигрантов в Париже нанимает его похитить любовницу сирийского диктатора Ахмеда Аззама, чтобы получить информацию, которая могла бы дестабилизировать режим Аззама. Суд передает Бьянку Медину повстанцам, но на этом его работа не заканчивается. Вскоре она обнаруживает, что родила сына, единственного наследника правления Аззама — и серьезную угрозу для могущественной жены сирийского президента. Теперь, чтобы заручиться сотрудничеством Бьянки, Суд должен вывезти ее сына из Сирии живым. Пока часы в жизни Бьянки тикают, он скрывается в зоне свободной торговли на Ближнем Востоке — и оказывается в нужном месте в нужное время, чтобы сделать попытку положить конец одной из самых жестоких диктатур на земле…

Марк Грени

Триллер