Читаем Заборонені чари полностью

— На Патрію. У понеділок на першій парі маю вести семінар, треба ще підготувати деякі матеріали, але не хочу займатися цим завтра. Краще знову навідаюся в Норвік.

Ґордон Волш знизав плечима.

— Воля твоя, Кейте. Проте мені здається, що останнім часом ти зловживаєш такими прогулянками. А Попередники, на жаль, не залишили нам рецепту безсмертя. Тому не поспішай жити.

— А я не поспішаю, — запевнив його Кейт.

— Ну, то дивись. Зрештою, це твоє життя, а не моє.

Попрощавшись із батьком, Кейт пройшов до сусідньої з кабінетом кімнати. Увімкнувши світло, він зачинив за собою двері й обвів звичним поглядом приміщення, захаращене різноманітним лабораторним обладнанням.

Ґордон Волш мав університетський диплом з фізики та електроніки, але жодного дня не працював ні в академічних закладах, ні на виробництві. Знайомі вважали його багатим дилетантом з широким спектром захоплень, і така репутація була йому лише на руку. Він міг вільно займатися своїми справами, не привертаючи до себе пильної уваги. На всі дивацтва ексцентричного мільйонера люди поглядали крізь пальці.

До однієї зі стін лабораторії було прикріплено прямокутну раму з якогось блискучого металу, розміром приблизно три на два метри; її верхня поперечина впиралася в стелю, а нижня торкалася підлоги. Обізнані, до яких належав і Кейт, називали цю конструкцію нуль-Брамою, або просто Брамою. Нуль-Брама була подальшим розвитком технології порталів і вигідно відрізнялася від них простотою використання, а головне — мобільністю.

За три з половиною тисячоліття, що минули від часу Великої Катастрофи, попри всі зусилля Послідовників, більшість наукових надбань стародавньої цивілізації Попередників було безповоротно втрачено. Ті крихти, що залишилися, Послідовники берегли, як зіницю ока, передаючи їх з покоління в покоління, від батька до сина, а від сина до внука. Часто-густо вони навіть не розуміли, що зберігають, а застосовуючи свої знання на практиці, сліпо дотримувалися іструкцій, значення яких нерідко залишалося для них таємницею за сімома печатками. Лише в останні двісті-триста років ситуація почала змінюватися. Спираючись на науково-технічні досягнення своєї доби, Послідовники стали потроху розбиратися в спадку Попередників, вивчати його, систематизувати й розвивати. Одним з наслідків такого прориву була нуль-Брама, перший прототип якої з’явився за два роки до Кейтового народження.

Кейт видобув з кишені продовгуватий пристрій з кількома рядами кнопок і невеликим дисплеєм. Послідовники називали його Ключем. Зовні він скидався на мобільний телефон, навіть працював як телефон і підтримував одразу кілька мереж, причому однією з них була таємна мережа Послідовників. Але цим функції Ключа не вичерпувалися.

Кейт за звичкою перевірив заряд батарей, після чого набрав на клавіатурі спеціальний код авторизації. На дисплеї з’явилося меню, він обрав пункт „Дім (Патрія)“, скерував Ключ на Браму й натиснув кнопку додзвону.

Контакт було встановлено за лічені секунди. У площині Брами з’явився золотий арочний контур, що окреслював ділянку заввишки два и завширшки півтора метри. Всередині контуру простір немов затягло молочно-білою імлою, а зовні запанувала суцільна чорнота. Ця чорна ділянка на дотик була твердою, непроникною — таким чином Брама підлаштовувалася під менший розмір вихідного порталу.

Кейт сміливо ступив під арку. Перед його очима на мить спалахнули різнобарвні вогники, він ще встиг подумати, що забув вимкнути світло в лабораторії, але було вже пізно — він опинився в зовсім іншому приміщенні, неймовірно далеко від рідного дому.

А втім, це також був його дім — але дім на Патрії. За Кейтовою спиною світився вбудований у стіну портал. Батько вже давно збирався замінити його на Браму, та все не доходили руки. Кейт деактивував портал, повернув Ключа до кишені, потім підійшов до найближчого вікна й підняв до половини раму. В обличчя йому повіяв свіжий прохолодний вітерець. Повітря було сповнене неповторним ароматом дикої природи. У чистому безхмарному небі світило обидва сонця — яскраве, жовте, і тьмяне, червоне. Зараз був сезон темних ночей.

Дім Волшів на Патрії було збудовано півтора сторіччя тому за земним часом. А тут відтоді минуло майже чотириста років. Проте дім залишався в гарному стані — як завдяки особливо стійким будівельним матеріалам, так і через рівний та м’який клімат цього світу. Останнє могло здатися дивним, зважаючи на наявність двох сонць, але це була не природна подвійна система, а штучна, створена багато тисячоліть тому Попередниками, які, задумавши перетворити один з газових гігантів планетної системи на червоне сонце, точно все розрахували і подбали про те, щоб поява другого світила лише покращила умови життя на Патрії.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Неудержимый. Книга I
Неудержимый. Книга I

Несколько часов назад я был одним из лучших убийц на планете. Мой рейтинг среди коллег был на недосягаемом для простых смертных уровне, а силы практически безграничны. Мировая элита стояла в очереди за моими услугами и замирала в страхе, когда я выбирал чужой заказ. Они правильно делали, ведь в этом заказе мог оказаться любой из них.Чёрт! Поверить не могу, что я так нелепо сдох! Что же случилось? В моей памяти не нашлось ничего, что бы могло объяснить мою смерть. Благо судьба подарила мне второй шанс в теле юного барона. Я должен восстановить свою силу и вернуться назад! Вот только есть одна небольшая проблемка… как это сделать? Если я самый слабый ученик в интернате для одарённых детей?Примечания автора:Друзья, ваши лайки и комментарии придают мне заряд бодрости на весь день. Спасибо!ОСТОРОЖНО! В КНИГЕ ПРИСУТСТВУЮТ АРТЫ!ВТОРАЯ КНИГА ЗДЕСЬ — https://author.today/reader/279048

Андрей Боярский

Попаданцы / Фэнтези / Бояръ-Аниме