tmp0

Оболвь — в л. Іпат. c. 242 изъ Блеве, вар. из Блове, Воскр. (І. 30) ОбловЂ, під 1159 р. (Іпат. c. 344) — Обловь. Дуже правдоподібно, що се властиво — Болвь, якесь місце на Болви, й на верхівю її дїйсно є село Оболва.

Орогощ по лїтописи мусїв бути коло Чернигова, а грамота 1496 р. (в Актах Литов. Метрики Леонтовича) вказує, що він лежав коло р. Білоуса. Істнованнє старого городища в c. Рогощі на Білоусї (Самоквасов c. 22), здаєть ся минї, не лишає місця непевности.

Росуха, вар. Роксуха (Іпат. c. 348) була десь коло Воробійни. На р. Росусї (Розсуха), що тече у Воблю з правого боку, є тепер аж два c. Росухи (Рассуха і Разсуха в уряд. реєстрах), одна на верхівях (в Мглин. п.), друга на низу річки (в Стародуб. пов.). Вибрати між ними досить трудно, але обставини походу 1160 р. скорше можуть вказувати на Росуху стародубську: Ізяслав повоював порічє Судости від Воробійни до Росухи й потім пішов назад на Вщиж.

Свинь річка — друге імя теперішнього болота Замглай, не показане на мапі, але переказане місцевим чоловіком Марковим — у Арцибашева II. 898, Поґодїна IV. 238.

Синїн міст і Радощ згадують ся в лїтописи (Іпат. с. 328) поруч себе, і були, видно, недалеко Стародуба. Радощ дуже правдоподібно звязуєть ся з Радогощем — теп. Погаром, а сусїднїй Синїн на р. Ваблї має городище (Самоквасов 13).

Сновськ — з лїтоп. тексту під 1168 р. (Іпат. c. 121) видко, що він був на Снови, як то зрештою показує й саме імя, а з Іпат. c. 514 видко, що був недалеко Десни. В описи чернигівських границь з поч. XVI віка (Докум. арх. юст. І c. 64). Сновськ виступає між Клочковим і Макошиним і відповідає старому городищу коло Седнева (Самоквасов 21). На устю Снови в Десну, де містили Сновськ давнїйше (і я сам) в сїй описи границь бачимо село Перекоп.

Хороборь — згадана опись чернигівських границь (c. 64) називає його між подесенськими городами Чернигівської волости, десь між Блестовим і Сосницею, але вповнї докладно льокалїзувати його не можемо (Голубовскій в Ж. М. И. Н. 1903, V робить се, але з великими натяганнями).

Переяславщина.

Баруч див. вище c. 348.

Варин, уважаю можливим з певною правдоподібністю умістити на старім, досить типовім городищу м. Варви, над Удаєм.

Воінь — місце його рішає звістка канївської люстр. 1552 р. (Архивъ Ю.-З. Р. VII. I с. 101) про городище Воін (под Войномъ городищемъ) на нижній Сулї, де й тепер маємо с. Воінську Греблю (плян городища див. в Трудах XI з'їзда І c. 412).

Голтав Лавр. c. 241 (за Голтавомь) можна уважати осадою тому, що річка Голтва зветь ся Голтою — Іпат. c. 192.

Донець див. вище c. 346.

Дубниця — на місцї городища коло нин. Бубнова, що звав ся Дубковим, як показує Книга Большого Чертежа с. 93. Про городище Ляскоронский Исторія с. 122.

Кудново село (Іпат. с. 264) Ляскоронский недавно кладе на місцї Шкуданівки над Сулою (ор. с. с. 133), але се рішучо задалеко від театру кампанїї.

Летчь див. вище c. 354.

Лтава див. вище c. 346. Про неї спеціальна розвідка д. Падалки в Чтеніях київ. істор. тов. IX: О времени основанія города Полтавы, але тотожність Лтави з Полтавою й досї непевна.

Mалотин містять звичайно в теп. Малютицях Пирят. п., але окрім подібности (дуже далекої) імен нічого не можна навести на попертє ceгo.

Переволока — гадки дослїдників вагають ся між двома Переволочнами — на Удаю і на устю Ворскли в Днїпро; можна б додати ще й третю — десь на устю Сули (в люстр. 1552 р. — где Сула в Днепръ впадываетъ, отъ того вышей у мили по речъку Переволочъну, Архивъ Ю.-З. Р. VII. I. 101): за удайською промовляло б хіба те, що в лїтописи вона згадуєть ся разом з Прилуком — Лавр. c. 208, Іпат. c. 150.

Песочен — з численних „Пісків", „Пісочків", „Пещаних" і т. и. його з найбільшою правдоподібністю (але все тільки гіпотетично) можна умістити на місцї теп. Пещаного на Супої з огляду на текст Іпат. c. 379.

Полкстїнь (ПолкъстЂнь, ПолокстЂнь — Лавр. c. 281) можна з значною правдоподібністю класти на місцї c. Повстина на Удаю, з давнїм городищем (плян його у Ляскоронского, Труды XI съЂзда І c. 431).

Римів (Рими Слова о п. Іг.) — хутір Рим Прилуцьк. пов., на границї з Гоменським. своєю місцевістю досить відповідає лїтописному оповіданню про Римів (Іпат. c. 436), хоч окрім подібности імени за тим не можна більше нїчого вказати. Д. Ляскоронський (c. 154-5) вказує на Буримку на Сулї, звязуючи з нею ж "уход Ромковщизну люстр. 1552 р. (Архив 1. с. с. 101), але тотожність Ромковщизни анї з Буримкою (в ?VII в. Buremla), анї з Римовим не може бути признана надто правдоподібною. Одно, що може промовляти за нею — се істнованнє городища.

Серебряний — городища коло м. Срібного, недалеко Удаю, не лишають сумнїву що до його місця (їх пляни в Трудах XI з'їзда І c. 450-1).