Читаем The Russia Conundrum - Mikhail Khodorkovsky-ua полностью

The Russia Conundrum - Mikhail Khodorkovsky-ua

Mikhail Khodorkovsky-ua

Публицистика18+

Загадка Росії

Михайло Ходорковський

*Передмова

Коли я писав цю книгу, світ змінився. Вторгнення Володимира Путіна в Україну 24 лютого 2022 року розв’язало потенційно найжорстокіший конфлікт на європейській землі з часів Другої світової війни. Сім десятиліть відданості справі миру змінилися поверненням до епохи залякування великою державою. Параноїдальний диктатор розпочав неспровоковану війну проти мирного сусіда, віддаючи накази про ракетні атаки на цивільне населення, в результаті яких гинули жінки і діти, граючись з Армагеддоном, обстрілюючи атомні електростанції, наражаючи своїх молодих призовників на невимовні жахи, спостерігаючи, як тисячі з них повертаються в мішках для трупів.

Путін брехав російському народу. Він стверджував, що його метою була денацифікація країни, яка насправді була законослухняною демократією на чолі з президентом-євреєм. Він назвав це спеціальною військовою операцією і напав на тих, хто говорив правду про його безглуздий акт агресії. Він заборонив незалежні газети і телерадіокомпанії, особисто диктуючи спотворену версію подій, яка повинна була з’явитися в російських державних ЗМІ. Читачам і глядачам годину за годиною, день за днем розповідали одну і ту ж брехню, і більшість з них вірила їй. Росіяни не бачили кадрів зруйнованих міст, переляканих дітей-біженців, згорілих російських танків і нескорених українців, які захищають свою Батьківщину. Вони не чули про полонених російських солдатів, міжнародне обурення і спекуляції про стан психічного здоров’я Володимира Путіна. Вони чули лише про те, що “операція” Путіна йде за планом.

Кремль був настільки наляканий силою правди, що прийняв закон, який передбачає 15-річне ув’язнення для всіх, хто поширює “неправдиву інформацію” (читай “правдиву інформацію”) про військову кампанію. Результатом став наростаючий шквал абсурду, в якому українців звинувачували в усьому - в тому, що вони бомбардують власні атомні електростанції, навмисно підставляють своє цивільне населення під російські кулі, використовують китайських студентів як живий щит (кивок Пекіну на знак того, що він повинен надати більшу підтримку) і стріляють по біженцях, щоб зупинити їхню втечу. Єдине, чого не змогли надати російські ЗМІ, - це зворушливі телевізійні кадри, на яких московські війська зустрічають вдячне населення як визволителів.

Навіть в оманливому світі цинічної реальної політики Путіна вторгнення було мало логічним. Яким би не був результат початкового наступу, було очевидно, що він залишиться з нерозв’язними проблемами.

Він міг би врешті-решт оголосити Україну переможеною, але він був би явно нездатним підкорити розлючене, обурене населення, десятки тисяч якого були озброєні автоматичною зброєю. Навіть російськомовна меншина на сході країни, на захист якої нібито було розпочато вторгнення, була вражена масштабами насильства. Перспектива затяжного повстання, коли окупаційні війська обстрілюють, а партизани блукають сільською місцевістю, навряд чи була привабливою.

Незважаючи на те, що Путін глузливо відкидав західні санкції, він знав, що вони становлять небезпеку. Російська економіка вже давно перебувала в занепаді, і виключення зі світової банківської системи обіцяло залишити її в підвішеному стані. Росіяни постраждали від валютного контролю, стрімкої інфляції та нестачі готівки; відмова від електронних платіжних систем призвела до черг у метро; а молоде покоління залишилося незадоволеним згортанням послуг обміну повідомленнями та комп’ютерних ігор - все це обіцяло розпалити соціальне невдоволення.

Антивоєнні демонстрації в Москві та Санкт-Петербурзі в перші тижні після вторгнення були швидко придушені, але навіть Путін не може заарештувати всіх. Перспектива об’єднання внутрішньої опозиції навколо українського питання викликала у нього занепокоєння, яке посилилося з появою в соціальних мережах зображень вбитих і поранених російських солдатів і військовополонених.

Лютневе вторгнення приголомшило світ. Навесні 2021 року Путін вже зосереджував війська на українському кордоні, але відвів їх після ескалації напруженості. Коли в грудні 2021 року розгортання військ відновилося, світова спільнота припустила, що і цього разу Путін блефує. Були спекуляції щодо його цілей, певна симпатія до його скарг на розширення НАТО у Східній Європі та обговорення поступок, на які міг би піти Захід. Вся симпатія - і всі пропозиції серед західних лібералів про те, що Путіну слід надати презумпцію невинуватості, - випарувалися, коли російські танки перекотилися через кордон.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Абсолютное зло: поиски Сыновей Сэма
Абсолютное зло: поиски Сыновей Сэма

Кто приказывал Дэвиду Берковицу убивать? Черный лабрадор или кто-то другой? Он точно действовал один? Сын Сэма или Сыновья Сэма?..10 августа 1977 года полиция Нью-Йорка арестовала Дэвида Берковица – Убийцу с 44-м калибром, более известного как Сын Сэма. Берковиц признался, что стрелял в пятнадцать человек, убив при этом шестерых. На допросе он сделал шокирующее заявление – убивать ему приказывала собака-демон. Дело было официально закрыто.Журналист Мори Терри с подозрением отнесся к признанию Берковица. Вдохновленный противоречивыми показаниями свидетелей и уликами, упущенными из виду в ходе расследования, Терри был убежден, что Сын Сэма действовал не один. Тщательно собирая доказательства в течение десяти лет, он опубликовал свои выводы в первом издании «Абсолютного зла» в 1987 году. Терри предположил, что нападения Сына Сэма были организованы культом в Йонкерсе, который мог быть связан с Церковью Процесса Последнего суда и ответственен за другие ритуальные убийства по всей стране. С Церковью Процесса в свое время также связывали Чарльза Мэнсона и его секту «Семья».В формате PDF A4 сохранен издательский макет книги.

Мори Терри

Публицистика / Документальное
1917. Разгадка «русской» революции
1917. Разгадка «русской» революции

Гибель Российской империи в 1917 году не была случайностью, как не случайно рассыпался и Советский Союз. В обоих случаях мощная внешняя сила инициировала распад России, используя подлецов и дураков, которые за деньги или красивые обещания в итоге разрушили свою собственную страну.История этой величайшей катастрофы до сих пор во многом загадочна, и вопросов здесь куда больше, чем ответов. Германия, на которую до сих пор возлагают вину, была не более чем орудием, а потом точно так же стала жертвой уже своей революции. Февраль 1917-го — это начало русской катастрофы XX века, последствия которой были преодолены слишком дорогой ценой. Но когда мы забыли, как геополитические враги России разрушили нашу страну, — ситуация распада и хаоса повторилась вновь. И в том и в другом случае эта сила прикрывалась фальшивыми одеждами «союзничества» и «общечеловеческих ценностей». Вот и сегодня их «идейные» потомки, обильно финансируемые из-за рубежа, вновь готовы спровоцировать в России революцию.Из книги вы узнаете: почему Николай II и его брат так легко отреклись от трона? кто и как организовал проезд Ленина в «пломбированном» вагоне в Россию? зачем английский разведчик Освальд Рейнер сделал «контрольный выстрел» в лоб Григорию Распутину? почему германский Генштаб даже не подозревал, что у него есть шпион по фамилии Ульянов? зачем Временное правительство оплатило проезд на родину революционерам, которые ехали его свергать? почему Александр Керенский вместо борьбы с большевиками играл с ними в поддавки и старался передать власть Ленину?Керенский = Горбачев = Ельцин =.?.. Довольно!Никогда больше в России не должна случиться революция!

Николай Викторович Стариков

Публицистика
10 мифов о 1941 годе
10 мифов о 1941 годе

Трагедия 1941 года стала главным козырем «либеральных» ревизионистов, профессиональных обличителей и осквернителей советского прошлого, которые ради достижения своих целей не брезгуют ничем — ни подтасовками, ни передергиванием фактов, ни прямой ложью: в их «сенсационных» сочинениях события сознательно искажаются, потери завышаются многократно, слухи и сплетни выдаются за истину в последней инстанции, антисоветские мифы плодятся, как навозные мухи в выгребной яме…Эта книга — лучшее противоядие от «либеральной» лжи. Ведущий отечественный историк, автор бестселлеров «Берия — лучший менеджер XX века» и «Зачем убили Сталина?», не только опровергает самые злобные и бесстыжие антисоветские мифы, не только выводит на чистую воду кликуш и клеветников, но и предлагает собственную убедительную версию причин и обстоятельств трагедии 1941 года.

Сергей Кремлёв

Публицистика / История / Образование и наука
188 дней и ночей
188 дней и ночей

«188 дней и ночей» представляют для Вишневского, автора поразительных международных бестселлеров «Повторение судьбы» и «Одиночество в Сети», сборников «Любовница», «Мартина» и «Постель», очередной смелый эксперимент: книга написана в соавторстве, на два голоса. Он — популярный писатель, она — главный редактор женского журнала. Они пишут друг другу письма по электронной почте. Комментируя жизнь за окном, они обсуждают массу тем, она — как воинствующая феминистка, он — как мужчина, превозносящий женщин. Любовь, Бог, верность, старость, пластическая хирургия, гомосексуальность, виагра, порнография, литература, музыка — ничто не ускользает от их цепкого взгляда…

Малгожата Домагалик , Януш Вишневский , Януш Леон Вишневский

Публицистика / Семейные отношения, секс / Дом и досуг / Документальное / Образовательная литература