Читаем Промінь полностью

Він устав, пішов до дверей, але на порозі обернувся:

— Якщо я буду перший у рейтингу, я виберу тебе.

— Не брешеш?!

Славік покачав головою:

— Мені теж ш-шкода Марго з її хворим хлопцем. Але його, може, й так вилікують, а ти… Ти, якщо будеш перший за рейтингом, кого ти вибереш?

— Т-тебе, — сказав Денис, мимоволі заїкнувшись.

І стис під ковдрою пальці на ногах, намагаючись не видати брехню ні лицем, ні диханням.

<p>«ПРОМІНЬ». ЛІЗА</p>

Софі народжувала, лежачи в медичній капсулі. Пологи були передчасні й багатоплідні.

— Промінь, що з ним? Що з хлопчиком?!

— Плід А — задовільно. Штатно. Процес проходить задовільно.

— Його звуть Сезар, — белькотіла Софі. — Сезар… А дівчинку Мішель. Ми вирішили заздалегідь. Промінь, що відбувається?!

— Плід б — процес проходить штатно. Знадобиться медикаментозна підтримка.

Через кілька годин двійнята плавали в прозорих кювезах — крихітні, зморщені, переміщені з тіла матері в штучну матку, в тіло доброго Променя.

— Це не день їхнього народження, — крізь сльози сказала Софі. — Вони навіть не дихають… Промінь?

— Показники задовільні. Хлопчикові буде потрібна тривала реабілітація, дівчинка буде готова через кілька днів. Відпочинь, Софі.

— Навіть Промінь говорить — «відпочинь», — Ліза взяла Софі за руку.

Софі почала дихати глибше, її очі напівзаплющились — імовірно, Промінь увів їй седативне.

— А ти не пам’ятаєш такої казки, — запитала вона сонним голосом. — Казка прадавнього Магрибу, про те, що дітей, які народилися передчасно, викрадають духи, і на їхнє місце кладуть підкидьків?

— Немає такої казки, — Ліза погладила її руку. — Промінь, вона не марить?

— Стан задовільний, прогноз позитивний, — відгукнувся Промінь. — Вона засинає.

— Була казка, я точно пам’ятаю, — Софі всміхнулася. — Мені розповідав двоюрідний дідусь з Алжиру…. Духи чекають, поки підкидьки… підмінки виростуть, а потім забирають їх, вони потрібні, щоб…

Вона заснула, стискаючи Лізину руку. Тривожна складка між її брів скоро розгладилась: у своєму сні вона бачила не страшних духів прадавнього Магрибу, а Прибуття на Нову Землю, і своїх дорослих дітей під справжнім небом.

<p>ДЕНИС</p>

Він прокинувся опівночі від того, що хтось сидів на краю ліжка.

— Мамо?

На щастя, він нічого не сказав уголос, тільки замукав і сіпнувся, намагаючись дотягтися, боячись, що сон вислизне. Вона не вислизнула й не здивувалася. Денис намацав у темряві кутасті плечі, відсмикнув руки:

— Ти чого?!

— Просто так, — сказала Марго. — У тебе двері не замкнені.

– І що, можна вдиратися?!

— Я спершу переконалася, що ти сам у ліжку.

— Марго…

— Послухай, будь ласка. Мене підставили організатори, це свинство, навіть не так — це кінець світу. Ніхто мене не попереджав ні про який рейтинг.

— Мене теж.

— Денисе, ти чимось на нього схожий. На Ігорьочка. Умерти в сімнадцять років, коли є шанс урятуватися… Уяви, що це твій брат. У тебе ж є брат?

— Брат і сестра…

— Для мене Ігор — і брат, і чоловік, і… усе. Ми з ним з самого початку, як Ромео й Джульєтта. Батьки були проти, вони казали — вам рано, вчіться… Потім змирилися, ми їм довели, що в нас серйозно й ми разом на все життя…

Вона важко зітхнула.

— Марго, — почав він обережно, — ти коли-небудь чула казку… про недоношених дітей, яких підмінюють у дитинстві?

— Повно таких казок.

— Ми всі четверо недоношені. Я подумав, може…

— Нас підмінили злі духи?

У її голосі був такий сарказм, що Денис відчув себе ідіотом.

— Якщо ти не вибереш мене, — сказала вона з показною байдужістю, — у тебе буде двоє на совісті, бо якщо з Ігорем щось станеться — я вийду у вікно.

— Марго!

— Тихо, я знаю, що кажу… І ти знай.

— Ще все може помінятися в цьому рейтингу, — сказав він жалібно. — Ти не випадково тут, у тебе є потенціал, повинні бути ідеї… двадцять днів попереду…

— На добраніч, — вона встала. — Вибач, що потурбувала.

* * *

За десять хвилин до дев’ятої пролунав телефонний дзвінок.

— Ти знав, що в нього дисоціативний розлад?! — закричав телефон голосом Еллі.

— Доброго ранку, — сказав Денис.

— Доброго, — трубка пом’якшила тон. — Нам треба виробити стратегію, тобі й мені. Так, мені з тобою було добре. Так, я пишаюся, що стала твоєю першою жінкою. Обіцяю, що ти мене згадуватимеш усе життя…

— Я радий, що ти пишаєшся, — сказав Денис. — Але не обіцяю, щоб аж усе життя.

— Слухай, я тебе не обманювала. Ти мені подобаєшся. Ти мені потрібний, розумієш, може, у нас навіть буде продовження… Не вір Славікові! Тепер, коли він знає про рейтинг, він перший заявлятиме виграшні стратегії, йому за це потечуть очки. Програшні стратегії він залишить нам. Добре, я переживу без ґранту, але подумай про себе! Думаєш, якщо Славік буде перший у рейтингу, він тебе вибере? Хрін там, він обере Марго! Ми з тобою повинні триматися разом. Чуєш?

— Я подумаю, — сказав Денис.

* * *

Уранці вони не помічали одне одного, навіть якщо зустрічалися віч-на-віч біля кавоварки. Передпліччя Еллі було в бурих плямах, як леопардова шкура. Вона наділа блузку з короткими рукавами, хоч у приміщенні працювали кондиціонери й було аж ніяк не жарко.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Аччелерандо
Аччелерандо

Сингулярность. Эпоха постгуманизма. Искусственный интеллект превысил возможности человеческого разума. Люди фактически обрели бессмертие, но одновременно биотехнологический прогресс поставил их на грань вымирания. Наноботы копируют себя и развиваются по собственной воле, а контакт с внеземной жизнью неизбежен. Само понятие личности теперь получает совершенно новое значение. В таком мире пытаются выжить разные поколения одного семейного клана. Его основатель когда-то натолкнулся на странный сигнал из далекого космоса и тем самым перевернул всю историю Земли. Его потомки пытаются остановить уничтожение человеческой цивилизации. Ведь что-то разрушает планеты Солнечной системы. Сущность, которая находится за пределами нашего разума и не видит смысла в существовании биологической жизни, какую бы форму та ни приняла.

Чарлз Стросс

Научная Фантастика
Дневники Киллербота
Дневники Киллербота

Три премии HugoЧетыре премии LocusДве премии NebulaПремия AlexПремия BooktubeSSFПремия StabbyПремия Hugo за лучшую сериюВ далёком корпоративном будущем каждая космическая экспедиция обязана получить от Компании снаряжение и специальных охранных мыслящих андроидов.После того, как один из них «хакнул» свой модуль управления, он получил свободу и стал называть себя «Киллерботом». Люди его не интересуют и все, что он действительно хочет – это смотреть в одиночестве скачанную медиатеку с 35 000 часов кинофильмов и сериалов.Однако, разные форс-мажорные ситуации, связанные с глупостью людей, коварством корпоратов и хитрыми планами искусственных интеллектов заставляют Киллербота выяснять, что происходит и решать эти опасные проблемы. И еще – Киллербот как-то со всем связан, а память об этом у него стерта. Но истина где-то рядом. Полное издание «Дневников Киллербота» – весь сериал в одном томе!Поздравляем! Вы – Киллербот!Весь цикл «Дневники Киллербота», все шесть романов и повестей, которые сделали Марту Уэллс звездой современной научной фантастики!Неосвоенные колонии на дальних планетах, космические орбитальные станции, власть всемогущих корпораций, происки полицейских, искусственные интеллекты в компьютерных сетях, функциональные андроиды и в центре – простые люди, которым всегда нужна помощь Киллербота.«Я теперь все ее остальные книги буду искать. Прекрасный автор, высшая лига… Рекомендую». – Сергей Лукьяненко«Ироничные наблюдения Киллербота за человеческим поведением столь же забавны, как и всегда. Еще один выигрышный выпуск сериала». – Publishers Weekly«Категорически оправдывает все ожидания. Остроумная, интеллектуальная, очень приятная космоопера». – Aurealis«Милая, веселая, остросюжетная и просто убийственная книга». – Кэмерон Херли«Умная, изобретательная, брутальная при необходимости и никогда не сентиментальная». – Кейт Эллиот

Марта Уэллс , Наталия В. Рокачевская

Фантастика / Космическая фантастика / Научная Фантастика